Київська Русь: як у нас вкрали назву + Logo concept
Зараз для нас все що має корінь рус- або рос- має гіркий присмак.
Та чи варто соромитись корня Русь?
Та чи варто соромитись корня Русь?
Kirill Onatskiy | 12.11.22
Русь це де?
Ру́сь (дав.-рус. рѹсь), або Ру́ська земля́ (дав.-рус. рѹсьскаѧ землѧ) — історичний топонім у Східній Європі з осередком у середньому Подніпров'ї. Починаючи з IX століття українські землі стали осередком Руської землі на чолі з полянським Києвом.
«Руська земля» у вузькому значенні терміну:
1 — за Толочком;
2 — за Насоновим;
3 — за Рибаковим
«Руська земля» у вузькому значенні терміну:
1 — за Толочком;
2 — за Насоновим;
3 — за Рибаковим
«Поїздки з Новгорода в Київ, Чернігів, Переяслав завжди розглядалися новгородським літописцем як поїздки в Русь»[20]
«Ростово-Суздальська земля, а рівно і Рязань, протиставляються „Русі" і в південному літописі і в північно-східному»[22][15].
Смоленськ не вважали ані «Руссю», ані «Руською землею»[22].
«Ростово-Суздальська земля, а рівно і Рязань, протиставляються „Русі" і в південному літописі і в північно-східному»[22][15].
Смоленськ не вважали ані «Руссю», ані «Руською землею»[22].
Звідки цей символ?
Ѹ, ѹ або Ꙋ, ꙋ (ук або оук) — літера старослов'янської азбуки.
Спочатку диграф букв О і У писався горизонтально, але згодом, для економії місця, стали використовувати вертикальну лігатуру.
Згодом Петро I замінив лігатурний кириличний «ук» на У.
У старо- і церковнослов'янської азбуках носить назву «ѹкъ», що означає «наука, вчення, навчання».
Згодом Петро I замінив лігатурний кириличний «ук» на У.
У старо- і церковнослов'янської азбуках носить назву «ѹкъ», що означає «наука, вчення, навчання».
Як московія вкрала назву.
300 років тому, 22 жовтня 1721 року, цар Петро І проголосив Московське царство «Российской империей», а москвинів – «россиянами».
«Ми є народ, у якого вкрали назву» – Михайло Грушевський
Мапа України французького військового інженера і картографа Гійома Левассера де Боплана 1680 року.
У правому верхньому кутку позначено розташування Московії – Moscovia Pars (Земля Московія)
Катерина ІІ вирішила переписати історію Московії, бо та їй не сподобалась.
Особливо царицю вразило те, що могутня держава Русь, слава якої протягом трьох століть гриміла на весь світ як з'ясувалося, до Московії не мала жодного стосунку.
Імператриця взялася за створення власної версії російської історії.
4 грудня 1783 року за наказом Катерини створили «Комиссию для составления записок о древней истории, преимущественно российской».
Особливо царицю вразило те, що могутня держава Русь, слава якої протягом трьох століть гриміла на весь світ як з'ясувалося, до Московії не мала жодного стосунку.
Імператриця взялася за створення власної версії російської історії.
4 грудня 1783 року за наказом Катерини створили «Комиссию для составления записок о древней истории, преимущественно российской».
Комісія утверджувала право росіян на політичну та культурну спадщину Русі, і все її населення оголосила «единым народом».
Новоспечену версію російської історії опублікували 1792 року.
Повернення назви.
У свої статті від 1903 року «Звичайна схема «руської» історії…» Михайло Грушевський довів, що творцем княжої держави Русь був український етнос і що твердження про «общерусскую» історію та колиску трьох братніх народів – це фікція:
«Общерусской» історії не може бути, як немає «общерусской» народності, – писав Грушевський. – Ми знаємо, що Київська держава, право, культура були утвором одної народності, українсько-руської, Володимиро-Московська – другої, великоруської».
Отже, тисячолітня княжа Русь – це держава предків українського, а не російського народу. До історії Росії вона прив'язана виключно наказами і директивами Петра I, Катерини II, Сталіна.
«Общерусской» історії не може бути, як немає «общерусской» народності, – писав Грушевський. – Ми знаємо, що Київська держава, право, культура були утвором одної народності, українсько-руської, Володимиро-Московська – другої, великоруської».
Отже, тисячолітня княжа Русь – це держава предків українського, а не російського народу. До історії Росії вона прив'язана виключно наказами і директивами Петра I, Катерини II, Сталіна.
Обкладинка книги «Русь – Україна а Московщина – Россія: історично-політична розвідка Лонгина Цегельського», виданої в Царгороді в 1916 році.
Лонгин Цегельський (1875–1950) – український громадський та політичний діяч, дипломат, адвокат, журналіст, видавець.
Лонгин Цегельський (1875–1950) – український громадський та політичний діяч, дипломат, адвокат, журналіст, видавець.
Новий етап цівілізації.
Як відомо, вічних імперій не буває.
У відриві від Києва вся російська культурна традиція втрачає свої корені.
Тоді доведеться згадати слова Олександра Солженіцина: «Страшно, что Россия – что-то другое, не то, что мы себе напридумали».
У відриві від Києва вся російська культурна традиція втрачає свої корені.
Тоді доведеться згадати слова Олександра Солженіцина: «Страшно, что Россия – что-то другое, не то, что мы себе напридумали».
«Це ім'я треба культивувати, згадувати і нагадувати про те, що його вкрали і загарбали. Так як вкрали і загарбали все те, чим визначався зміст поняття Русі»
– Ярослав Дашкевич.
– Ярослав Дашкевич.
Фантазії на тему логотипу Київської Русі
Superclarendon
Snell Roundhand
DIN Condensed
Copperplate
Charter
Bradley Hand
Snell Roundhand
DIN Condensed
Copperplate
Charter
Bradley Hand
Своїм проектом не маю наміру когось повадитись на державну символіку. Ця робота – одна з моїх дивних фантазій, яку не варто сприймати занадто серйозно.